Додати відгук

Какое ваше полное имя?
Какой ваш адрес электронной почты?
Что вы о нас думаете?

провулок Тараса Шевченка, 3
(044) 270-65-05

Пн: з 11:00 до 21:00 Вт - Пт: з 10:00 до 21:00 Сб - Нед: з 10:00 до 21:00

вул. Григорія Сковороди, 5
(044) 425-38-45

Пн: з 11:00 до 21:00 Вт - Пт: з 09:00 до 21:00 Сб - Нед: з 10:00 до 21:00

провулок Тараса Шевченка, 3
(044) 270-65-05

Пн: з 11:00 до 21:00 Вт - Пт: з 10:00 до 21:00 Сб - Нед: з 10:00 до 21:00

вул. Григорія Сковороди, 5
(044) 425-38-45

Пн: з 11:00 до 21:00 Вт - Пт: з 09:00 до 21:00 Сб - Нед: з 10:00 до 21:00

Кавові історії: Спокуса для папського посланця

П’єтро делла Валле, неофіційний посланець Ватикану, півжиття провів у мандрах. Пізніше Жуль Верн скаже про нього, що той був першим в історії справжнім туристом, що мандрував з “чистої цікавості”.  Італійський дипломат відвідував східні країни не з наказу папи і не заради  зиску, а виключно… з лікувальною метою.

Справа в тому, що відвідати Персію, Індію, Османську імперію італійського дипломата підштовхнуло нерозділене кохання.  Його найближчий друг, професор медицини Маріо Скіпано, порадив загоювати сердешну рану мандрівкою на Схід, прописавши її замість самогубства. П’єтро спробував і на шляху до Персії  взяв шлюб з першою красунею Леванту.

Із мандрівок він привіз щоденники та спогади, а також велику кількість цікавинок, як то три єгипетських мумії та звичку пити каву.

Зберігся запис, датований 1615 роком. П’єтро делла Валле писав із Стамбула:

“У турок є питво чорного кольору, що освіжає влітку та зігріває взимку. При цьому воно не змінює своєї сутності і завжди залишається одним тим самим напоєм, який п’ють гарячим… Вони варять його з ягід дерева, що росте в Аравії. Розповідають, що цей напій сприятливий для здоров’я, покращує травлення, зміцнює шлунок, захищає від виникнення катарів, а після вечері не дає людині заснути…

П’ють його не поспішаючи, як які-небудь солодощі, неодмінно маленькими ковтками, щоб подовжити задоволення.  У них майже не відбувається зустрічей, де б його не вживали. Для цього завжди палає вогонь, приготовані маленькі фарфорові горнятка, які наповнюються достатньо гарячим напоєм.  Також є люди, що приставлені до цієї справи й зайняті лише тим, що розносять горнятка з дуже гарячим напоєм кожному, хто присутній… Це питво, що йменують кахве, вони супроводжують розмовою… і так розважаються іноді сім-вісім годин поспіль”.

Повернувшись до Риму, делла Валле пригощав гостей екзотичним напоєм з кавових зерен, які привіз із  собою. Він вважається другою людиною, що познайомила Європу з кавою. Першим був німецький натураліст Беллус.

Читайте в нашому блозі:

Кавові історії: Аравійські пристрасті навколо горнятка

Кавові легенди: історія кольору мокко

Еквадор Галапагос: кава з прихистку піратів

Кава підкорила Аравію у  XV сторіччі. На галасливі східні базари каравани з Африки привозили мішки з кавовим зерном, а купці-бедуїни навчали, як правильно готувати з них кавовий напій. Аби взяти за товар більше, купці обіцяли, що “всі, хто п’є каву, обов’язково мають потрапити до раю”. І реклама спрацьовувала. До того ж кава була ароматною, приємно бадьорила, отож здатна була примирити із забороною на хмільні напої.

Розмови над горнятком кави

Незабаром на вулицях східних містечок можна було почути барабанний дріб “махмас аль кава” – таким чином правовірних закликали до кав’ярень.  Облаштованих з комфортом, на просторих верандах, або в невеличких двориках з фонтанами, де можна було приємно перепочити серед перських килимів та подушок. А також точити неспішні балачки – цікаві, приємні, а часом і крамольні та волелюбні. Саме у кав’ярнях можна було перетерти на гострі політичні теми, або влаштувати нелегальне зібрання (під виглядом відпочинку у колі друзів). Іноді кафеджі запрошував заради гостей дервішів-суфіїв, які навчали притчами.  Або, пропонуючи разом з кавою кальян, сам розповідав цікаві казки, привезені купцями з далеких подорожей.

Любов і ненависть до кави

Незабаром байдужих до напою “чорному, як ніч, і гарячому, як кохання” не лишилося. Навколо кави вирували пристрасті – або палка любов, або така ж пристрасна ненависть.

Ортодокси вважали кав’ярні місцями непристойними, а каву – напоєм, що затьмарює розум, як і вино. Мовляв, приємні розмови за горнятком кави полонили правовірних. І насолоджуючись, мусульмани забули про земні обов’язки.

Так Оттоманська імперія оголосила каву поза законом. При султані Магомеді IV кав’ярні заборонили. А тих, кого ловили за “непристойною розвагою”, страчували в моторошний спосіб: зашивали у мішок з-під кавового зерня та кидали у море.  Або відрізали язика, щоб той надалі не зраджував хазяїна.

Помилуваний!

Але… люди все одно пили каву. І Султан Сулейман III, який і сам відчував слабкість до ароматного напою, нарешті скасував жахливий закон. Мовляв, в Корані ніде не згадується про каву, а значить, пити її не заборонено. Так кава стала напоєм всіх ісламських країн, а турецькі посланці познайомили з нею Європу.

В “Театрі кави” на Подолі ми також готуємо каву по-східному, в джезві, на піску. Який з сортів найкращої арабіки світу вам більше смакує? 😉

Саме про мокко мріяли герої першого роману Жуль Верну під час мандрівки повітряною кулею. І не дивно. До початку XVIII сторіччя це була чи не єдина кава, яку знав європейський світ. В XIX сторіччі її теж вважали найкращою.

Незважаючи на славетне ім’я, Мокко –  це невеличкий торговий порт у невеличкій затоці Червоного моря.  І  кава тут не росте. Узбережжя – не надто затишне місце для вибагливої арабики.

Розквіт портового міста Моха  пов’язують з правлінням шейха Шааді.  Розповідають, що саме він загадав розширити кавові плантації у горах і використав затоку для налагодження жвавої морської торгівлі. На мішках із зернами ставили печатку порту Al-Mukha. Цю назву в Європі перекрутили на “мокко” та зробили синонімом будь-якої кави.

Незабаром невеличке селище перетворилось на  квітуче місто. А гори, де росли кавові дерева, з цього часу стали називати Кавовими.

По смерті шейха Шааді над його могилою побудували мечеть.  Кожного ранку тут молилися за  покровителя кав’ярень, що навчив правовірних любити каву.

Два сторіччя поспіль Ємен був єдиною країною, що постачала каву Європі. Згодом араби викупили у турків Моху і назвали  країну “Найщасливішою” –  тобто Ємен.

Про один з найкращих сортів із Ємену читайте в нашому блозі.

Kaffa

«Каффа» — это бренд, который объединяет небольшую сеть киевских кофеен.

kaffa
переулок Тараса Шевченко, 3 (044) 270-65-05
ул. Григория Сковороды, 5 (044) 425-38-45