Додати відгук

Какое ваше полное имя?
Какой ваш адрес электронной почты?
Что вы о нас думаете?

провулок Тараса Шевченка, 3
(044) 270-65-05

Пн: з 11:00 до 21:00 Вт - Пт: з 10:00 до 21:00 Сб - Нед: з 10:00 до 21:00

вул. Григорія Сковороди, 5
(044) 425-38-45

Пн: з 11:00 до 21:00 Вт - Пт: з 09:00 до 21:00 Сб - Нед: з 10:00 до 21:00

провулок Тараса Шевченка, 3
(044) 270-65-05

Пн: з 11:00 до 21:00 Вт - Пт: з 10:00 до 21:00 Сб - Нед: з 10:00 до 21:00

вул. Григорія Сковороди, 5
(044) 425-38-45

Пн: з 11:00 до 21:00 Вт - Пт: з 09:00 до 21:00 Сб - Нед: з 10:00 до 21:00

Легенди про каву: Благословіння Папи Римського

На початку XVII сторіччя Найсвітліша республіка (la Serenissime –  так називали Венецію у середньовіччя) спробувала відновити втрачену могутність. Репутація великої торгової держави була знищена тривалими війнами з Османською імперією. І підтоптана пройдисвітами португальцями, які запропонували світу нові морські шляхи.

Венеціанці звернулися до перевірених торгових партнерів і  вирішили поставити на каву. Аравійська диковина вже причарувала країни Сходу, але у Європі про неї знали лише мандрівники.

Таємничий вантаж

І ось у 1615 році до  Найсвітлішої прибув перший вантаж із єменського Мока.  Важкі мішки були доправлені до палацу дожа.  Купці розхвалювали дивні властивості “кахве” – заколисувати біль, повертати втрачені сили і проганяти сон. Проте ніхто не знав, як правильно готувати ці чудернацькі зелені зерна.

Нарешті вирішили приготувати настій. А згодом ухвалили використовувати “арабське вино” як рідкісні, надзвичайно дорогі та сильнодійні ліки. Проте, як і інші ліки, зовсім несмачні. 🙂

З того часу венеційці замовляли в Моці зелені зерна кави невеличкими партіями – виключно з лікувальною метою.

Одного разу вантаж з кавою потрапив у сильний шторм і весь вимок. Коштовні зерна запліснявіли. Аби хоч якось врятувати вантаж (та гроші), купці  спробували підсмажити боби. Результат виявився неймовірним! І незабаром охочих скуштувати ароматний напій з нового “арабського зілля” значно побільшало.

Інтриги магометан?

Незабаром кава, разом із звичкою заварювати каву у турці та пити з невеличких горняток, дісталася до Риму.

Популярність нового напою неабияк налякала католицьких патерів. Вони побоювались, що мода на чорний, як ніч, напій приверне вірних католиків до “нечестивої магометанської віри”. Засуджуючи нову пристрасть, вони називали каву “диявольським зіллям”. Схвильовані пастирі звернулись до  Климента VIII з проханням заборонити каву.

Проте Папа Римський вирішив спробувати каву сам – і вона припала йому до смаку. За легендою, скуштувавши не одне горнятко ароматної кави, Папа нарешті мовив: «Цей диявольський напій такий смачний… що ми маємо ошукати диявола і благословити його”.

Отож замість заборонити, Климент VIII каву благословив.

Запрошуємо і вас на горнятко благословенного напою – до “Каффи” на Майдані (пер. Шевченка, 3) або“Театру кави” на вулиці Сковороди, 5.

Читайте також у нашому блозі:

Фермерська арабіка Конго Ківу: несподівана знахідка

Кавові історії: Спокуса для папського посланця

Кавові історії: Аравійські пристрасті навколо горнятка

Десерти світу: Паштейш – кулінарне диво Португалії

Магічною репутацією кава завдячує не лише коптам – християнам Ефіопії, а також суфіям, містикам ісламу.

Суфії наполягають, що таємничі властивості кавового напою відкрили саме вони.

Розповідають, що голова містиків Багдаду, “шейх шейхів” Умар деякий час мав переховуватись у пустелі. Аби не померти з голоду, він їв зелені кавові зерна. Потім здогадався кип’ятити їх і пити відвар. Декілька тижнів примусової дієти – і шанований суфій звільнився від усіх хвороб. Це так його вразило, що, повернувшись до Багдаду, він радив всім недужним пити лише каву.

Завдяки Умару, багдадські лікарі незабаром вже виписували пацієнтам каву замість ліків, а сам напій став частиною містичних суфійських церемоній.

Однак кавові зернятка в червоному глиняному горнятці, які настоятель ордену ховав як найбільший скарб і виймав лише перед початком нічних молитов, не давали заснути не тільки дервішам, але й мешканцям сусідніх будинків. Неперевершений аромат загадкового напою огортав всі суміжні квартали. Тому зберегти в таємниці рецепт своєї бадьорості суфії не змогли.

Відколи кава потрапила на стіл пересічних громадян, вона отримала їх безумовну відданість та любов. Ця пристрасть володіє світом і сьогодні.

Африканці у давнину каву переважно їли, ніж пили. А ось кавовий напій світ отримав через… молитви. Тобто через людей, яким кава допомагала зберігати бадьорість тоді, коли весь світ мирно спав.

За легендою коптів-християн кава ніби матеріалізувалася у ефіопському монастирі нізвідки у відповідь на молитви втомлених ченців про бадьорість. Хоча існує також веселіша і правдоподібніша версія каво-матеріалізації.

Одна добра людина принесла у пожертву ченцям невідомі зерна, з яких радила приготувати напій, що відганяє сон. Вирішивши перевірити, чи то Божа справа, чи ні, настоятель наказав випробувати зерно вогнем, але воно почало видавати дивний аромат. Злякавшись, настоятель наказав розтоптати зерно у попіл, але аромат ставав дедалі сильнішим. І лише тоді ченці вирішили залити його водою.

Так була зварена перша в світі кава. Спробувавши її, божі люди вирішили, що взагалі-то кава – напій благословенний, і почали вживати її під час нічних молитов.

Копти – одна із найдавніших гілок християнства. Вони є нащадками давніх египтян, що прийняли хрещення від самого апостола та евангеліста Марка.

Kaffa

«Каффа» — это бренд, который объединяет небольшую сеть киевских кофеен.

kaffa
переулок Тараса Шевченко, 3 (044) 270-65-05
ул. Григория Сковороды, 5 (044) 425-38-45