Африканська кава прийшлася мешканцям Близького Сходу до смаку. Її обожнюють в Ємені, люблять в Туреччині, цінують у Марокко, Ірані та Тунісі.
Зібрання чоловіків
Іранці надають перевагу чаєві, але й каву тут також люблять. Вона об’єднує чоловіків: іранцям подобається збиратися у кав’ярнях, спілкуватися з друзями, слухати новини, дивитись спортивні трансляції. Часто вони також приходять за порадою до господаря кав’ярні – його думку завжди цінують.
А якщо порада потрібна так терміново, що треба зазирнути до кав’ярні під час прогулянки з дружиною, вона має залишитися за дверми. І жіночка терпляче очікує благовірного на вулиці, доки чоловік із друзями вирішує всі нагальні питання.
Несправедливо, але факт. У Великій Британії 17 сторіччя схожа кавова дискримінація породила “Жіночу петицію проти кави”. І хоча тоді в ній дами затаврували в ній наш улюблений напій як причину чоловічого безсилля, сьогодні жінки проводять вдвічі більше часу, аніж представники протилежної статі.
Не більше трьох
В іранських кав’ярнях існує приємна традиція: господар готує каву з прянощами і пригощає всіх без винятку гостей. Напій нічого не коштує присутнім, але зварений він за смаком кафеджи, а відмовитися від нього неможливо, навіть якщо він вам зовсім не смакує.
До того ж кави (навіть купленої за власні кревні) не прийнято випивати більше трьох горняток. А попросити четверту – взагалі неприйнятно, поганий тон.