Кавові легенди: Кава при дворі Короля-Сонця

У Франції любов до кави розквітла під час царювання короля-сонця, Людовика XIV.

Як повідомляє історія, чудернацький напій запропонували Людовику XIV десь у 1664 році. Сонцеподібний король скуштував каву і схвалив її існування свої високим наказом.  З тих пір напій регулярно подавали до обіду в Луврі. Проте вся Франція, навіть придворні аристократи, мало що відали про дивовижні властивості турецького напою.

Ситуацію виправив (хоча й ненавмисне) Сулейман Мустафа, дипломат з Туреччини. Звісно, посланець не планував рекламної кампанії, а переслідував лише політичну мету. Але він перебував у Франції близько року. І весь цей час запрошував до обіду впливових придворних, пригощаючи міцною, ароматною, звареною за усіма турецькими звичаями, кавою. Як дипломат Сулейман Мустафа успіху не домігся, але закоханість в каву пустила в серцях французів глибоке коріння..

Пройшло зовсім трохи часу, і весь Лувр божеволів від заморського напою. Придворний етикет тепер вимагав появи кави на всіх світських збіговиськах.  Щоправда, дозволити собі горнятко “напою життя” мали можливість лише аристократи.

А звичайний люд був змушений задовольнитись сумнівним за якістю напоєм, який розносили торговці-вірмени, перевдягнені під турків. Вони ходили по вулицях з пічкою на плечах і кавником на шиї. І браку охочих спробувати “турецького напою” не було.

Читайте також:

Кавові історії: Кафешнуфлерс проти кафеклатч

Кавова географія: Більше трьох не наливати

Кавові історії: Чай проти кави – прикрий програш