На початку XVII сторіччя Найсвітліша республіка (la Serenissime – так називали Венецію у середньовіччя) спробувала відновити втрачену могутність. Репутація великої торгової держави була знищена тривалими війнами з Османською імперією. І підтоптана пройдисвітами португальцями, які запропонували світу нові морські шляхи.
Венеціанці звернулися до перевірених торгових партнерів і вирішили поставити на каву. Аравійська диковина вже причарувала країни Сходу, але у Європі про неї знали лише мандрівники.
Таємничий вантаж
І ось у 1615 році до Найсвітлішої прибув перший вантаж із єменського Мока. Важкі мішки були доправлені до палацу дожа. Купці розхвалювали дивні властивості “кахве” – заколисувати біль, повертати втрачені сили і проганяти сон. Проте ніхто не знав, як правильно готувати ці чудернацькі зелені зерна.
Нарешті вирішили приготувати настій. А згодом ухвалили використовувати “арабське вино” як рідкісні, надзвичайно дорогі та сильнодійні ліки. Проте, як і інші ліки, зовсім несмачні. 🙂
З того часу венеційці замовляли в Моці зелені зерна кави невеличкими партіями – виключно з лікувальною метою.
Одного разу вантаж з кавою потрапив у сильний шторм і весь вимок. Коштовні зерна запліснявіли. Аби хоч якось врятувати вантаж (та гроші), купці спробували підсмажити боби. Результат виявився неймовірним! І незабаром охочих скуштувати ароматний напій з нового “арабського зілля” значно побільшало.
Інтриги магометан?
Незабаром кава, разом із звичкою заварювати каву у турці та пити з невеличких горняток, дісталася до Риму.
Популярність нового напою неабияк налякала католицьких патерів. Вони побоювались, що мода на чорний, як ніч, напій приверне вірних католиків до “нечестивої магометанської віри”. Засуджуючи нову пристрасть, вони називали каву “диявольським зіллям”. Схвильовані пастирі звернулись до Климента VIII з проханням заборонити каву.
Проте Папа Римський вирішив спробувати каву сам – і вона припала йому до смаку. За легендою, скуштувавши не одне горнятко ароматної кави, Папа нарешті мовив: «Цей диявольський напій такий смачний… що ми маємо ошукати диявола і благословити його”.
Отож замість заборонити, Климент VIII каву благословив.
Запрошуємо і вас на горнятко благословенного напою – до “Каффи” на Майдані (пер. Шевченка, 3) або“Театру кави” на вулиці Сковороди, 5.